Затягнуло вікно мої очі
Час реальним промінням зустрів
І ранковим мечем палаючий спокій
Роздягав мої теплії сни

Від твердого подиху долі
Річками сліз вмивається скло
Кожна з них розгублена думка
То окремо з всіма то разом одна

Погляд чорно-білого снігу
Вирвав рядки з вірша
Який не давав спати вже тиждень
А може то я поганий лікар
Боюсь прийняти пологи.

24 лютого 2003р.